Міністерство освіти і науки України
Національний університет „Львівська політехніка”
Тема: “Функціональна асиметрія півкуль головного мозку”
з дисципліни “Основи психології”
Мета роботи: Ознайомитись з основними функціями півкуль головного мозку людини.
В результаті виконання роботи необхідно засвоїти зміст наступних термінів: права та ліва півкуля головного мозку, їх функції, функціональна асиметрія півкуль головного мозку, а також вміти пояснити взаємозв’язки між ними. У відповідності до рівня асиметрії півкуль головного мозку визначити свій тип особистості.
Основні теоретичні положення
Перед тим як перейти до розгляду змісту функціонально: асиметрії півкуль головного мозку, слід маги чітке уявлення про те, що матеріальним субстратом психічної діяльності людини г, нервові процеси, що перебігають у головному мозку. Тому для розуміння психічних процесів, необхідно знати загальні відомості про будову і функції головного мозку і нервову систему в цілому.
Нервова система людини - це головний і спинний мозок, що складають центральну нервову систему (ЦНС) із периферичними нервами, що відходять від них (периферична нервова система - ПНС). Крім того, до складу ЦНС і ПНС входить також вегетативна нервова система, яка керує роботою внутрішніх органів.
ЦНС складається з нервових клітин, що мають паростки, за допомогою яких клітини з'єднуються одна з одною, створюючи нейронні ланцюжки, якими проводяться нервові імпульси. Паростки, що виходять за межі головного і спинного мозку, утворюють периферичні нерви.
До складу головного мозку входять великі півкулі з підкірковими вузлами, мозочок і стовбур мозку, що включає середній і довгастий мозок. Від головного мозку відходять 12 пар черепно-мозкових нервів.
Великі півкулі мотку (парний орган) - це вищий відділ і, ЦНС, що має надзвичайно складну будову. Зони складаються у людини приблизно з 14 млрд. нервових клітин, що з'єднані між собою незліченними розгалуженнями з відростків, що забезпечують зв'язок між ними. Великі півкулі розділені на частки (ділянки): лобову, тім'яну, потиличну, скроневу Поверхня великих півкуль порізана борознами, між якими розташовуються звивини.
Кора півкуль мозку, що складається з тіл нервових клітин, зв'язує й об'єднує діяльність усіх органів тіла і пристосовує функції всього організму до умов навколишнього світу. Бона керує усіма відділами нервової системи, що розташовані нижче, і може в той чи іншій спосіб впливати на роботу всіх органів. Безпосередньо з корою мозку пов'язані найбільш складні форми вищої нервової діяльності людини - процеси його свідомої психічної діяльності.
Окремі нервові і психічні функції пов'язані з діяльністю певних ділянок кори головного мозку Ця локалізація визначається структурними особливостями окремих ділянок кори. Зокрема, нервові шляхи з органу зору ведуть у потиличну ділянку кори, зі слухового - у скроневу. При порушенні цих ділянок настає, відповідно сліпота чи глухота. Центри мови локалізовані у лівій півкулі. Тому при крововиливах у цих ділянках спостерігається розлад мовлення. Складніші функції, наприклад умовно-рефлекторна діяльність, здійснюється за участю всієї кори головного мозку.
Підкіркові вузли - це утворення сірої речовини, які закладені в товщі білої речовини мозку. Вони об'єднують діяльність усіх відділів мозку, що розташовані нижче, і здійснюють складні уроджені форми діяльності, названі інстинктами (харчовий, статевий тощо). Діяльність підкіркових вузлів становить також основу елементарних емоцій. Кора головного мозку відіграє роль регулятора стосовно підкірки, спрямовуючи і стримуючи її діяльність.
Діяльність стовбурної частини мозку пов'язана з такими основними функціями організму, як дихання, серцева діяльність, теплорегуляція, процеси обміну речовин. Але і ці функції, будучи відносно автономними, перебувають водночас під регулюючим впливом підкіркових вузлів і кори. Більшість волокон довгастого мозку переходять на протилежний бік, тому при ураженні мозку з лівого боку відбувається порушення відповідної ф...